вивівати
ВИВІВАТИ, аю, аєш і ВИВІЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИВІЯТИ, ію, ієш, док., перех. 1. Віючи, видаляти що-небудь з чогось, звідкись або кидати кудись, на щось. Сухі вітри вивівають з грунту вологу, і випиває її гаряче сонце (Чорн., Визвол. земля, 1950, 34);
В бережках нежданно прокинувся вітрець, зашарудів у торішній осоці, вивіяв на лід кілька округлих вільхових листків (Стельмах, Хліб.., 1959, 133); За кілька днів вітри вивіяли вологу, якої із зими було малувато, бо сніги перепадали невеликі, а морози давили, як на пропасть (Тют., Вир, 1960, 74).
2. Віючи, очищати вимолочене зерно від полови, пилу і т. ін.; провіювати. [Пшеницю] помолотити, вивіяти (Сл. Гр.).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вивіваю | вивіваємо |
2 особа | вивіваєш | вивіваєте |
3 особа | вивіває | вивівають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вивіватиму | вивіватимемо |
2 особа | вивіватимеш | вивіватимете |
3 особа | вивіватиме | вивіватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вивівав | вивівали |
Жіночий рід | вивівала | |
Середній рід | вивівало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вивіваймо | |
2 особа | вивівай | вивівайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вивіваючи | |
Минулий час | вивівавши |