вивітрювання
ВИВІТРЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вивітрювати. - Хлібороби поспішають використати кожну погожу годину, щоб не допустити зайвого вивітрювання грунту (Рад. Укр., 1.ІV 1959, 2); При вивітрюванні тверді породи перетворюються в пухкі: пісок і глину (Фіз. геогр., 5, 1956, 108).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вивітрювання | вивітрювання |
Родовий | вивітрювання | вивітрювань |
Давальний | вивітрюванню | вивітрюванням |
Знахідний | вивітрювання | вивітрювання |
Орудний | вивітрюванням | вивітрюваннями |
Місцевий | на/у вивітрюванні | на/у вивітрюваннях |
Кличний | вивітрювання | вивітрювання |