вигасати
ВИГАСАТИ, аю, аєш, док., розм. Гасаючи, побувати в багатьох місцях або скрізь.
ВИГАСАТИ, ає, недок., ВИГАСНУТИ, не; мин. ч. вигас, ла, ло; док. 1. Переставати горіти, жевріти; згасати. Люлька вигасла третій раз; він взяв тютюн і наповнив її знову (Кобр., Вибр., 1954, 39).
2. перен. Ослаблятися, втрачати гостроту; зникати. Всі вони [вбивства] забуті.. Тілько се одно не вмирає і не вигасає і оживає все наново, болить тим гірше в моїм нутрі, чим більше силкуюся забути про нього (Фр., III, 1950, 249).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вигасатиму | вигасатимемо |
2 особа | вигасатимеш | вигасатимете |
3 особа | вигасатиме | вигасатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вигасав | вигасали |
Жіночий рід | вигасала | |
Середній рід | вигасало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вигасаймо | |
2 особа | вигасай | вигасайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | вигасавши |