вигвинчуватися
ВИГВИНЧУВАТИСЯ, ується, недок., ВИГВИНТИТИСЯ, иться, док. 1. Викручуючись, вийматися, випадати звідкись. * Образно. Вона [жінка] гвинтилась на місці і не вгвинчувалась, а навпаки, вигвинчувалася з місця (Вишня, І, 1956, 407).
2. тільки недок. Пас. до вигвинчувати.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вигвинчуюся | вигвинчуємося |
2 особа | вигвинчуєшся | вигвинчуєтеся |
3 особа | вигвинчується | вигвинчуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вигвинчуватимуся | вигвинчуватимемося |
2 особа | вигвинчуватимешся | вигвинчуватиметеся |
3 особа | вигвинчуватиметься | вигвинчуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вигвинчувався | вигвинчувалися |
Жіночий рід | вигвинчувалася | |
Середній рід | вигвинчувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вигвинчуймося | |
2 особа | вигвинчуйся | вигвинчуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вигвинчуючись | |
Минулий час | вигвинчувавшись |