вигнивання
ВИГНИВАННЯ, я, с. Стан за знач. вигнивати. Вигнивання пнів.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вигнивання | вигнивання |
Родовий | вигнивання | вигнивань |
Давальний | вигниванню | вигниванням |
Знахідний | вигнивання | вигнивання |
Орудний | вигниванням | вигниваннями |
Місцевий | на/у вигниванні | на/у вигниваннях |
Кличний | вигнивання | вигнивання |