виголос
ВИГОЛОС, у, ч., розм. Те чи інше звучання голосу. Грицуняк.. почав свою промову таким монотонним, співучим виголосом, немов наслідував сільського школяра (Фр., III, 1950, 209); Старий враз ніби ожив, підвів сиву голову і заспівав.. Старечий, а такий виразний голос. Стільки жалю в тих виголосах та виводах! (М. Ол., Леся, 1960, 88).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | виголос | виголоси |
Родовий | виголосу | виголосів |
Давальний | виголосові, виголосу | виголосам |
Знахідний | виголос | виголоси |
Орудний | виголосом | виголосами |
Місцевий | на/у виголосі | на/у виголосах |
Кличний | виголосе | виголоси |