вигравіюваний
ВИГРАВІЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вигравіювати. Знаходимо скульптури, людей і тварин,.. або їхні зображення, вигравіювані на бивнях (Нар. тв. та етн., 1, 1968,72).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | вигравіюваний | вигравіювана | вигравіюване | вигравіювані |
Родовий | вигравіюваного | вигравіюваної | вигравіюваного | вигравіюваних |
Давальний | вигравіюваному | вигравіюваній | вигравіюваному | вигравіюваним |
Знахідний | вигравіюваний, вигравіюваного | вигравіювану | вигравіюване | вигравіювані, вигравіюваних |
Орудний | вигравіюваним | вигравіюваною | вигравіюваним | вигравіюваними |
Місцевий | на/у вигравіюваному, вигравіюванім | на/у вигравіюваній | на/у вигравіюваному, вигравіюванім | на/у вигравіюваних |