вилуплюватися
ВИЛУПЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ВИЛУПИТИСЯ, иться, док. 1. Прокльовуючи шкаралупу, пробиваючи оболонку, виходити з яйця. Одні [пташенята] вже вбираються в пух, а ті лише вилуплюються, пробиваються дзьобиками з шкаралупки до цього світу (Гончар, Тронка, 1963, 31); Був собі горобець.. Як вилупився з яйця, так з того часу нітрошки не порозумнів (Л. Укр., III, 1952, 480); - Сьогодні пурхає [метелик] над лугом, а завтра покладе на листочку яєчка, і з них вилупиться ненажерлива гусінь (Донч., VI, 1957, 475); // перен., зневажл. Народжуватися. [Вареник:] Що за народ такий вилуплюється! Совісті, що називається,.. ані на макове зерно (Кроп., II, 1958, 195).
2. розм. Широко розкриватися, витріщатися (про очі); //Дивитися на кого-, що-небудь широко розкритими очима. - А чоловік є? - вилупилась на неї ще молода несолонська вдова Вітка (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 383).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вилуплююся | вилуплюємося |
2 особа | вилуплюєшся | вилуплюєтеся |
3 особа | вилуплюється | вилуплюються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вилуплюватимуся | вилуплюватимемося |
2 особа | вилуплюватимешся | вилуплюватиметеся |
3 особа | вилуплюватиметься | вилуплюватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вилуплювався | вилуплювалися |
Жіночий рід | вилуплювалася | |
Середній рід | вилуплювалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вилуплюймося | |
2 особа | вилуплюйся | вилуплюйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вилуплюючись | |
Минулий час | вилуплювавшись |