вимандрувати
ВИМАНДРУВАТИ, ую, уєш, док., рідко. Піти, відправитися звідки-небудь, кудись. Вже багато минуло років, як я вимандрував із його [містечка] (Вас., IV, 1960, 8).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вимандрую | вимандруємо |
2 особа | вимандруєш | вимандруєте |
3 особа | вимандрує | вимандрують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вимандрував | вимандрували |
Жіночий рід | вимандрувала | |
Середній рід | вимандрувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вимандруймо | |
2 особа | вимандруй | вимандруйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | вимандрувавши |