вимотувати
ВИМОТУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИМОТАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Мотаючи з чого-небудь або на щось, витягати звідкись. Але ось волосінь перестала розмотуватись. Дідусь для чогось посмикав за неї і тоді тільки почав вимотувати на борт баркаса (Збан., Мор. чайка, 1959, 66); Засушені телеграфісти вимотують з морзе білі.. стрічки (Ю. Янов., I, 1958, 68); * Образно. Любов Прохорівна знайшла якусь нову нитку свого життєвого клубка й вимотувала її, замріяна (Ле, Міжгір'я, 1953, 75).
2. перен. Знесилювати, виснажувати кого-, що-небудь, тримаючи в безперервній дії, роботі, напруженні і т. ін. Широко застосовувати треба засідки. Не давати ворогові в лісі відпочивати, вимотувати його всіма силами (Шиян, Партиз. край, 1946, 192); Було вирішено прийняти бій, вимотати німецькі об'єднання (Рибак, Час.., 1960, 361); // безос. Здорово вимотало за дорогу хлопця (Гончар, II, 1959, 128).
3. Розмотуючи що-небудь, звільняти когось, щось. - Ой Лисичко-сестричко! - кричав бідолаха.. - Ану, добувай свої три міхи хитрощів і вимотуй мене із зашморга (Фр., IV, 1950, 77).
@ Вимотувати (вимотати) жили (сили) - виснажувати, знесилювати. І враз на мить згадалися.. довгі роки безпросвітної роботи, що вимотувала жили й випивала кров з обличчя (Донч., I, 1956, 123); Ці дияволи [тюремщики] вимотали з мене всі сили (Хотк., I, 1966, 175); Вимотувати (вимотати) душу (кишки, нерви) - змучувати, надокучаючи чим-небудь неприємним, в'їдливим. Чи знав же він, що хлопець стане йому карою, невблаганним слідчим, який нічому не вірить, про все допитується, кожну дрібницю хоче з'ясувати і вимотує душу щоденно, щохвилинно? (Мик., II, 1957, 322); Думала [Христя]: от і піймайся такому в невістки, - усі з тебе кишки вимотає... буде гризти, поки загризе (Мирний, III, 1954, 53); - Геть-чисто моєму чоловікові нерви вимотав [Петро] (Головко, I, 1957, 454).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вимотую | вимотуємо |
2 особа | вимотуєш | вимотуєте |
3 особа | вимотує | вимотують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вимотуватиму | вимотуватимемо |
2 особа | вимотуватимеш | вимотуватимете |
3 особа | вимотуватиме | вимотуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вимотував | вимотували |
Жіночий рід | вимотувала | |
Середній рід | вимотувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вимотуймо | |
2 особа | вимотуй | вимотуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вимотуючи | |
Минулий час | вимотувавши |