випарювати
ВИПАРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИПАРИТИ, рю, риш, док., перех. 1. Заливаючи, обливаючи гарячою або киплячою водою, очищати дією пари від запаху, бруду і т. ін. [Оришка:] А чим ми завтра будем випарювать глечики, що деревію зовсім нема? (Кроп., V, 1959, 94); Решту [м'яса] порубали, пересолили і склали в бочку, яку Степан випарив і підготував (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 62).
2. Перетворювати рідину в пару. [Парвус:] Не може помиритись вода з олією. [Руфін:] Поки огонь олію спалить, випарить всю воду і цілий світ оберне у пустиню (Л. Укр., II, 1951, 352); // Перетворюючи рідину в пару, одержувати в осаді яку-небудь речовину. Випарював [Клим] сіль на Чорномор'ї (Горд., II, 1959, 275).
3. тільки док., перен., розм. Висікти, відшмагати кого-небудь. - Пропав сердешний Левко!.. Послали до губернатора, а той досі послав, щоб його випарили... ох, лишечко! (Кв.-Осн., II, 1956, 285); Кого зловлю, велю так випарити, щоб йому відхотілося язиком молоти (Фр., III, 1950, 269).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | випарюю | випарюємо |
2 особа | випарюєш | випарюєте |
3 особа | випарює | випарюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | випарюватиму | випарюватимемо |
2 особа | випарюватимеш | випарюватимете |
3 особа | випарюватиме | випарюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | випарював | випарювали |
Жіночий рід | випарювала | |
Середній рід | випарювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | випарюймо | |
2 особа | випарюй | випарюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | випарюючи | |
Минулий час | випарювавши |