виплодження
ВИПЛОДЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. виплодити і виплодитися. Жуки на велике віддалення від місць виплодження не розлазяться (Шкідн.. рослин, 1949, 133).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | виплодження | виплодження |
Родовий | виплодження | виплоджень |
Давальний | виплодженню | виплодженням |
Знахідний | виплодження | виплодження |
Орудний | виплодженням | виплодженнями |
Місцевий | на/у виплодженні | на/у виплодженнях |
Кличний | виплодження | виплодження |