випльовувати
ВИПЛЬОВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИПЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. Плюючи, викидати що-небудь з рота. Він не чистив тарані, як Івась, а з цілої кусав шматки, випльовуючи луску з рота (Мирний, IV, 1955, 21); Смак [ягід] був не особливий, а що найгірше, що пісок і порох так їй скрипіли по зубах, що воліла б була зовсім виплювати (Кобр., Вибр., 1954, 72); Вона взяла ложку борщу і трохи не виплювала додолу (Н.-Лев., II, 1956, 100); * Образно. Кулемети літаків почали випльовувати свої смертоносні черги (Дмит., Наречена, 1959, 108).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | випльовую | випльовуємо |
2 особа | випльовуєш | випльовуєте |
3 особа | випльовує | випльовують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | випльовуватиму | випльовуватимемо |
2 особа | випльовуватимеш | випльовуватимете |
3 особа | випльовуватиме | випльовуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | випльовував | випльовували |
Жіночий рід | випльовувала | |
Середній рід | випльовувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | випльовуймо | |
2 особа | випльовуй | випльовуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | випльовуючи | |
Минулий час | випльовувавши |