виполіруваний
ВИПОЛІРУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до виполірувати. Днище [річки] видавалося глибоким котлованом, вилискувало виполіруваним водою гранітом (Коцюба, Нові береги, 1959, 151); * Образно. Широкі вилиці.. і майстерно виполірувана лисина - ось що відразу кидалося в очі в зовнішності професора (Коп., Вибр., 1948, 27).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | виполіруваний | виполірувана | виполіруване | виполірувані |
Родовий | виполіруваного | виполіруваної | виполіруваного | виполіруваних |
Давальний | виполіруваному | виполіруваній | виполіруваному | виполіруваним |
Знахідний | виполіруваний, виполіруваного | виполірувану | виполіруване | виполірувані, виполіруваних |
Орудний | виполіруваним | виполіруваною | виполіруваним | виполіруваними |
Місцевий | на/у виполіруваному, виполіруванім | на/у виполіруваній | на/у виполіруваному, виполіруванім | на/у виполіруваних |