висваритися
ВИСВАРИТИСЯ, рюся, ришся, док., розм. Просваритися протягом певного часу, виливаючи все своє незадоволення, злість. - Войцехова рано була десь там на хрестинах, вернула аж об одинадцятій.. Потім поки висварилася з чоловіком, потім поки розпалила огонь і зварила бульби до борщу, то й перша минула (Фр., VI, 1951, 141); // Закінчити, перестати сваритися. - Чого вам треба? - спитала вона згодом, коли Ганський, висварившись, сів віддалік на край лави (Рибак, Помилка.., 1956, 107).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | висварюся | висваримося |
2 особа | висваришся | висваритеся |
3 особа | висвариться | висваряться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | висварився | висварилися |
Жіночий рід | висварилася | |
Середній рід | висварилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | висварімося | |
2 особа | висварися | висваріться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | висварившись |