висвячення
ВИСВЯЧЕННЯ, я, с. , церк. Дія за знач. висвятити 1. В 1620 р. в Києві відбулося висвячення єрусалимським патріархом Феофаном митрополита і єпіскопів (Іст. УРСР, І, 1953, 189).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | висвячення | висвячення |
Родовий | висвячення | висвячень |
Давальний | висвяченню | висвяченням |
Знахідний | висвячення | висвячення |
Орудний | висвяченням | висвяченнями |
Місцевий | на/у висвяченні | на/у висвяченнях |
Кличний | висвячення | висвячення |