виселок
ВИСЕЛОК, сілка, ч. Невелике селище, яке виникло внаслідок переселення людей з іншої місцевості або іншого населеного пункту, а також поселення людей на новому місці. Заховався серед купки верб та поміж очеретами циганський виселок (Коцюб., І, 1955, 368); Машина з гуркотом вилітає по бруковиці на Царичанський шлях, мчить через заводські висілки все далі, кудись у степ (Гончар, Маша.., 1959, 27); Якось Артем повертався з міста у виселок (Підс., Віч-на-віч, 1962, 142).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | виселок | висілки |
Родовий | висілка | висілків |
Давальний | висілкові, висілку | висілкам |
Знахідний | виселок | висілки |
Орудний | висілком | висілками |
Місцевий | на/у висілку | на/у висілках |
Кличний | висілку | висілки |