висипаний
ВИСИПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до висипати 1, 2, 4, 5. Натовп подався назад, загомонів, загаласував, а потім розпався, розкотився у всі боки, наче мішок висипаної картоплі (Кол., Терен.., 1959, 51); В саду зеленіли мовби відновлені кущі і дерева.., а вузенькими, піском висипаними стежечками лисніла вода (Коб., І, 1956, 264).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | висипаний | висипана | висипане | висипані |
Родовий | висипаного | висипаної | висипаного | висипаних |
Давальний | висипаному | висипаній | висипаному | висипаним |
Знахідний | висипаний, висипаного | висипану | висипане | висипані, висипаних |
Орудний | висипаним | висипаною | висипаним | висипаними |
Місцевий | на/у висипаному, висипанім | на/у висипаній | на/у висипаному, висипанім | на/у висипаних |