висмоктаний
ВИСМОКТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до висмоктати. Далі пролетарій-підліток кидає жменю висмоктаного винограду на лисину дідичеві в долішньому ряді (Л. Укр., II, 1951, 524); В світлицю злякано просунула скособочені плечі висмоктана жіночими хворобами Надежда (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 93); * У порівн. [Микита:] Лице [у Семена] мов висмоктане, а очі як баньки!.. (Кроп., І, 1958, 74).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | висмоктаний | висмоктана | висмоктане | висмоктані |
Родовий | висмоктаного | висмоктаної | висмоктаного | висмоктаних |
Давальний | висмоктаному | висмоктаній | висмоктаному | висмоктаним |
Знахідний | висмоктаний, висмоктаного | висмоктану | висмоктане | висмоктані, висмоктаних |
Орудний | висмоктаним | висмоктаною | висмоктаним | висмоктаними |
Місцевий | на/у висмоктаному, висмоктанім | на/у висмоктаній | на/у висмоктаному, висмоктанім | на/у висмоктаних |