висміювати
ВИСМІЮВАТИ, юю, юєш і рідко ВИСМІВАТИ, аю, аєш, недок., ВИСМІЯТИ, ію, ієш, док., перех. Брати на сміх, виставляти кого-, що-небудь у смішному вигляді, глузувати, кепкувати з когось, з чогось. Цю особливу прихильність до Соломії помічав не тільки Остап, а всі, і лиш висміювали бідного коротконогого лицаря (Коцюб., І, 1955, 347); Чим далі, тим сміливішими, саркастичнішими ставали його [Тараса] рядки, в яких він висміював порядки, придворних блюдолизів, пузату, вигодовану старшину (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 318); Вони [козаки] зразу ж почали вигукувати, хто що прирозумів, намагаючись якнайдошкульніше висміяти противника (Панч, III, 1956, 490).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | висміюю | висміюємо |
2 особа | висміюєш | висміюєте |
3 особа | висміює | висміюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | висміюватиму | висміюватимемо |
2 особа | висміюватимеш | висміюватимете |
3 особа | висміюватиме | висміюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | висміював | висміювали |
Жіночий рід | висміювала | |
Середній рід | висміювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | висміюймо | |
2 особа | висміюй | висміюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | висміюючи | |
Минулий час | висміювавши |