виснажливість
ВИСНАЖЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. виснажливий; // Властивість піддаватися виснаженню. У хворих [на травматичну епілепсію] були виявлені підвищена виснажливість і легка гальмівність вищої нервової діяльності (Фізіол., II, 6, 1956, 26).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | виснажливість | виснажливості |
Родовий | виснажливості, виснажливости | виснажливостей |
Давальний | виснажливості | виснажливостям |
Знахідний | виснажливість | виснажливості |
Орудний | виснажливістю | виснажливостями |
Місцевий | на/у виснажливості | на/у виснажливостях |
Кличний | виснажливосте | виснажливості |