висновок
ВИСНОВОК, вку, ч. Остаточна думка про що-небудь, логічний підсумок, зроблений на основі спостережень, міркувань або розгляду певних фактів. - Коли місто бомбардують, це значить, що й мене бомбардують.. Гомеричний сміх був відповіддю на ці жалібні висновки (Фр., VI, 1951, 155); Грошові перекази, надписані Пашиною рукою, припинилися, із чого Оксана Сергіївна зробила висновок, що лист її дійшов (Ю. Янов., II, 1954, 68); Огей нараз збирає докупи викинуті щедрими вустами знайомого слова і приходить до висновку: "Бреше" (Досв., Вибр., 1959, 204); Мимоволі я знову повертаюсь до батькового листа і ще раз доходжу висновку, що нічого вже мені відповісти йому (Кол., На фронті.., 1959, 18).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | висновок | висновки |
Родовий | висновку | висновків |
Давальний | висновкові, висновку | висновкам |
Знахідний | висновок | висновки |
Орудний | висновком | висновками |
Місцевий | на/у висновку | на/у висновках |
Кличний | висновку | висновки |