високородний
ВИСОКОРОДНИЙ, а, е, заст. Знатного, аристократичного роду. [Парвус:] Щось я не маю віри до тих патриціїв високородних (Л. Укр., II, 1951, 408); Високородні квітникарки в білих платтях засипали губернатора дощем квітів і конфетті (Смолич, II, 1958, 115).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | високородний | високородна | високородне | високородні |
Родовий | високородного | високородної | високородного | високородних |
Давальний | високородному | високородній | високородному | високородним |
Знахідний | високородний, високородного | високородну | високородне | високородні, високородних |
Орудний | високородним | високородною | високородним | високородними |
Місцевий | на/у високородному, високороднім | на/у високородній | на/у високородному, високороднім | на/у високородних |