виставати
ВИСТАВАТИ 1, стає, недок., ВИСТАТИ, стане, док. чого і без додатка, безос., заст. Вистачати. Як вистало на юшку, то вистане й на петрушку (Номис, 1864, № 4884); Зрубаю три старі дерева, то вистане матеріалу на рік або й на два (Фр., II, 1950, 130).
ВИСТАВАТИ2, стає, недок., ВИСТАТИ, стане, док. діал. Виступати (у 2, 4 знач.). Ніч лягла на землю та й вкрилась великою, чорною плахтою, з-під котрої виставали якісь страшні, темні мари (Кобр., Вибр., 1954, 174); Наперед виставав, високо підмурований ганок (Фр., VIII, 1952, 281).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вистаю | вистаємо |
2 особа | вистаєш | вистаєте |
3 особа | вистає | вистають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виставатиму | виставатимемо |
2 особа | виставатимеш | виставатимете |
3 особа | виставатиме | виставатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | виставав | виставали |
Жіночий рід | виставала | |
Середній рід | виставало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вистаймо | |
2 особа | вистай | вистайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вистаючи | |
Минулий час | вистававши |