вистаратися
ВИСТАРАТИСЯ, аюся, аєшся, док., діал. Домогтися чого-небудь власними стараннями. Порадив дати його в університет, щоб він вистарався на доктора (Н.-Лев., І, 1956, 181); // Прислужитися, догодити. Дбаємо про те, щоб і проти бога і проти людей вистаратись гаразд (Барв., Опов.., 1902, 442).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вистараюся | вистараємося |
2 особа | вистараєшся | вистараєтеся |
3 особа | вистарається | вистараються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вистарався | вистаралися |
Жіночий рід | вистаралася | |
Середній рід | вистаралося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вистараймося | |
2 особа | вистарайся | вистарайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | вистаравшись |