висівки
ВИСІВКИ, вок, мн. Відходи борошномельного виробництва, що складаються з розтертих оболонок і деяких інших частинок зерен, відокремлених від борошна при просіванні. Надворі - ходить [Мотря] коло корови: напуває її ситним пійлом з висівками (Мирний, II, 1954, 110); - Сів я за стіл, перехрестився, наколов спичкою галушку, а вона наполовину з висівок, видно, як і остюки стримлять (Тют., Вир, 1964, 30); // Залишки після просіювання чого-небудь. Для виготовлення кольорового асфальту застосовуються різні матеріали - мармурова кришка, вапняк, сірі і червоні гранітні висівки (Наука.., 4, 1963, 17).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | висівки | |
Родовий | висівок | |
Давальний | висівкам | |
Знахідний | висівки | |
Орудний | висівками | |
Місцевий | на/у висівках | |
Кличний | висівки |