витиснений
ВИТИСНЕНИЙ, ВИТИСНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до витиснути. Під фотографіями стояла і дата - золотом витиснений 1901 рік (Сенч., Опов., 1959, 9); Звідси можна було скочити на самий окраєць калюжі, де підсихали витиснуті худобою сліди (Стельмах, Хліб.., 1959, 105); // витиснено, безос. присудк. сл. На коробці з-під шоколаду було витиснено вежі з зубцями і над ними п'ятикутну зірку (Донч., VI, 1957, 322).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | витиснений | витиснена | витиснене | витиснені |
Родовий | витисненого | витисненої | витисненого | витиснених |
Давальний | витисненому | витисненій | витисненому | витисненим |
Знахідний | витиснений, витисненого | витиснену | витиснене | витиснені, витиснених |
Орудний | витисненим | витисненою | витисненим | витисненими |
Місцевий | на/у витисненому, витисненім | на/у витисненій | на/у витисненому, витисненім | на/у витиснених |