виткий
ВИТКИЙ, а, е. 1. Який має властивість під час росту витися навколо чого-небудь, по чомусь (про рослини). Вікна виходили в сад, де на тлі безкрайого моря повзли візерунчастим різьбленням альтанок виткі троянди (Тулуб, Людолови, І, 1957, 254); Щороку навесні з кореневищ хмелю виростають довгі, іноді до 18 м, виткі.. стебла (Лікар, рослини.., 1958, 165).
2. Кучерявий, непрямий (про волосся). На темному, виткому волоссі [дівчини] - білий вовняний шарфик (Хор., Ковила, 1960, 25); Виткі, чорні до блиску коси розкішно спадали їй на плечі (Гончар, І, 1954, 462).
3. Звивистий. Сходи були такі тісні, круті й виткі, що спускатися вниз було старому тяжче, ніж лазити нагору (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 385); Тут ріка, стежина в ліс біжить витка (Дор., Три богатирі, 1959, 39).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | виткий | витка | витке | виткі |
Родовий | виткого | виткої | виткого | витких |
Давальний | виткому | виткій | виткому | витким |
Знахідний | виткий, виткого | витку | витке | виткі, витких |
Орудний | витким | виткою | витким | виткими |
Місцевий | на/у виткому, виткім | на/у виткій | на/у виткому, виткім | на/у витких |