вихвачуватися
ВИХВАЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИХВАТИТИСЯ, ачуся, атишся, док. 1. Швидко з'являтися, вибігати вперед, вискакувати звідки-небудь. У бокові двері.. раптом вихватились двоє охоронників і пробили в натовпі прохід на вулицю (Головко, II, 1957, 185); // Бурхливо вириватися з (із-за) чого-небудь. Високо піднімаючи темряву над садом, із стогів і ожередів вихвачувався вгору, як казковий звір, крилатий огонь, кидав полум'я кудись під небо (Вас., II, 1959, 66).
2. Вириватися наперед, проявляючи свої здібності, вміння, бажання і т. ін. Тихон Брус був старий чоловік, розумний на усе те село, де жив, та розум мав про себе, не дуже з ним вихвачувався (Кв.-Осн., II, 1956, 122), - Ми вже старі та й до колгоспу не гожі. - Так я гожий, - вихватився Василь (Чорн., Потік.., 1956, 29).
3. тільки недок. Пас. до вихвачувати 1, 2.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вихвачуюся | вихвачуємося |
2 особа | вихвачуєшся | вихвачуєтеся |
3 особа | вихвачується | вихвачуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вихвачуватимуся | вихвачуватимемося |
2 особа | вихвачуватимешся | вихвачуватиметеся |
3 особа | вихвачуватиметься | вихвачуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вихвачувався | вихвачувалися |
Жіночий рід | вихвачувалася | |
Середній рід | вихвачувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вихвачуймося | |
2 особа | вихвачуйся | вихвачуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вихвачуючись | |
Минулий час | вихвачувавшись |