вихлюватий
ВИХЛЮВАТИЙ, а, е, діал. Хиткий. Вихлюватий човен (Сл. Гр.).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | вихлюватий | вихлювата | вихлювате | вихлюваті |
Родовий | вихлюватого | вихлюватої | вихлюватого | вихлюватих |
Давальний | вихлюватому | вихлюватій | вихлюватому | вихлюватим |
Знахідний | вихлюватий, вихлюватого | вихлювату | вихлювате | вихлюваті, вихлюватих |
Орудний | вихлюватим | вихлюватою | вихлюватим | вихлюватими |
Місцевий | на/у вихлюватому, вихлюватім | на/у вихлюватій | на/у вихлюватому, вихлюватім | на/у вихлюватих |