вишмигнути
ВИШМИГНУТИ, ну, неш, док., розм. Швидко і непомітно вискочити, вийти куди-небудь, з'явитися звідкись. Мов миш [миша] діркою, вишмигнула [Параска] з возівні (Фр., VII, 1951, 76); Із кущів вишмигнув засмаглий Олег, одягнений у червоні трусики (Руд., Вітер.., 1958, 5); * Образно. Теплий і вільний степовий вітрець прожогом вишмигнув з байраку (Смолич, І, 1947, 111).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вишмигну | вишмигнемо |
2 особа | вишмигнеш | вишмигнете |
3 особа | вишмигне | вишмигнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вишмигнув | вишмигнули |
Жіночий рід | вишмигнула | |
Середній рід | вишмигнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вишмигнімо | |
2 особа | вишмигни | вишмигніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | вишмигнувши |