власницький
ВЛАСНИЦЬКИЙ, а, е. Власт. власникові (в 2 знач.). Власницька психологія; // Пов'язаний з приватною власністю. Прогресивні сили радянського суспільства драматург [О. Корнійчук] показує завжди в їх переможній боротьбі проти.. того, що залишилось у свідомості людей від капіталістичного, власницького ладу (Іст. укр. літ., II, 1956, 555); "97" [п'єса М. Куліша] - це конкретна, високохудожня розповідь про смертельну боротьбу двох непримиренних світів - старого власницького і нового колективістського (Мист., 1, 1963, 16).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | власницький | власницька | власницьке | власницькі |
Родовий | власницького | власницької | власницького | власницьких |
Давальний | власницькому | власницькій | власницькому | власницьким |
Знахідний | власницький, власницького | власницьку | власницьке | власницькі, власницьких |
Орудний | власницьким | власницькою | власницьким | власницькими |
Місцевий | на/у власницькому, власницькім | на/у власницькій | на/у власницькому, власницькім | на/у власницьких |