власність
ВЛАСНІСТЬ, ності, ж. 1. Майно, належне кому-, чому-небудь. Се страшенна річ "недвижима" власність, вона не тільки сама нерухома, але й людей позбавляє вільного руху (Л. Укр., V, 1956, 199); Філософ [Г. Сковорода].. таким був бідним, що вся його власність вміщалася в три слова: костур, торбинка й флейта (Тич., ІІІ, 1957, 102).
2. Належність чогось кому-, чому-небудь із правом розпоряджатися. Економічну основу СРСР становлять соціалістична система господарства і соціалістична власність на знаряддя й засоби виробництва (Конст. УРСР, 1946, 3); Економічний розквіт колгоспного ладу створює умови для поступового зближення, а в перспективі і злиття колгоспної власності з загальнонародною в єдину комуністичну власність (Програма КПРС, 1961, 67)
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | власність | власності |
Родовий | власності, власности | власностей |
Давальний | власності | власностям |
Знахідний | власність | власності |
Орудний | власністю | власностями |
Місцевий | на/у власності | на/у власностях |
Кличний | власносте | власності |