влізливий
ВЛІЗЛИВИЙ (УЛІЗЛИВИЙ), а, е. 1. Який любить скрізь влізти, настирливо скрізь лізе. Але була одна білоголова вівця, та така влізлива, що жодній сіянці не дарувала (Стеф., Вибр., 1945, 57); В недобудованій, на дві половини, хаті Тодоха вже сидів улізливий комірник Мирон Шавула, який завжди першим у селі дізнавався про родини й вмерлини, щастя і горе (Стельмах, Правда.., 1961, 266).
2. Уїдливий, набридливий. В її роздражненім умі засіла тота догадка, мов влізлива оса, і знов почала вона мучитись і тривожитись (Фр., V, 1951, 395); Іван стоїть посеред кімнати.. Йому не виходить з голови влізлива думка, що тут уже край його мріям, край його замислам (Круш., Буденний хліб.., 1960, 100).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | влізливий | влізлива | влізливе | влізливі |
Родовий | влізливого | влізливої | влізливого | влізливих |
Давальний | влізливому | влізливій | влізливому | влізливим |
Знахідний | влізливий, влізливого | влізливу | влізливе | влізливі, влізливих |
Орудний | влізливим | влізливою | влізливим | влізливими |
Місцевий | на/у влізливому, влізливім | на/у влізливій | на/у влізливому, влізливім | на/у влізливих |