внаджуватися
ВНАДЖУВАТИСЯ (УНАДЖУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., ВНАДИТИСЯ (УНАДИТИСЯ), джуся, дишся, док., куди. Призвичаюватися часто ходити, заходити, залітати і т. ін. куди-небудь. Весна означала тут.. війну з квочками, що унаджувалися з малими в город (Вільде, Сестри.., 1958, 11); - Внадився оце до моїх дочок якийсь ляшок, - ходить та й ходить, трохи не щодня (Н.-Лев., І, 1956, 122); - Колись до мого сусіди унадився пугач (Шиян, Гроза.., 1956, 31).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | внаджуюся | внаджуємося |
2 особа | внаджуєшся | внаджуєтеся |
3 особа | внаджується | внаджуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | внаджуватимуся | внаджуватимемося |
2 особа | внаджуватимешся | внаджуватиметеся |
3 особа | внаджуватиметься | внаджуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | внаджувався | внаджувалися |
Жіночий рід | внаджувалася | |
Середній рід | внаджувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | внаджуймося | |
2 особа | внаджуйся | внаджуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | внаджуючись | |
Минулий час | внаджувавшись |