володільницький
ВОЛОДІЛЬНИЦЬКИЙ, а, е, рідко. Прикм. до володільник і володільниця.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | володільницький | володільницька | володільницьке | володільницькі |
Родовий | володільницького | володільницької | володільницького | володільницьких |
Давальний | володільницькому | володільницькій | володільницькому | володільницьким |
Знахідний | володільницький, володільницького | володільницьку | володільницьке | володільницькі, володільницьких |
Орудний | володільницьким | володільницькою | володільницьким | володільницькими |
Місцевий | на/у володільницькому, володільницькім | на/у володільницькій | на/у володільницькому, володільницькім | на/у володільницьких |