вощина
ВОЩИНА, и, ж. Воскова основа стільника, а також видобутий із неї поочищений віск. На рядні лежала купа сухих вощин (Н.-Лев., III, 1956, 203); Всі ці люди внесли в хату запах пасіки: старої вощини, меду (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 128); * У порівн. Воно [обличчя] стало жовте, як вощина (Мирний, III, 1954, 14); // Штучно зроблений восковий лист із витиснутими на ньому з обох боків шестикутними денцями, на яких бджоли будують комірки. - Здрастуйте, - відповів Петро Петрович, який вставляв у рамки смужки штучної вощини (Ю. Янов., І, 1958, 416).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вощина | вощини |
Родовий | вощини | вощин |
Давальний | вощині | вощинам |
Знахідний | вощину | вощини |
Орудний | вощиною | вощинами |
Місцевий | на/у вощині | на/у вощинах |
Кличний | вощино | вощини |