вояцтво
ВОЯЦТВО, а, с., збірн. 1. Вояки. - Воєводо і вояцтво! Ви гуляєте, орли, А наш Київ, наче хмари. Печеніги облягли (Олесь, Вибр., 1958, 350); Зібравши чималий гурт найодчайдушнішого вояцтва,.. Тарас склав султанові.. відповідь на його грізне послання (Довж., І, 1958, 231).
2. Те саме, що вояччина. О Пруссіє Східна, розсадник біди, Вояцтва кубло, кріпосництва фортеця! (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 370).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вояцтво | вояцтва |
Родовий | вояцтва | вояцтв |
Давальний | вояцтву | вояцтвам |
Знахідний | вояцтво | вояцтва |
Орудний | вояцтвом | вояцтвами |
Місцевий | на/у вояцтві | на/у вояцтвах |
Кличний | вояцтво | вояцтва |