вперше
ВПЕРШЕ (УПЕРШЕ), рідко ВПЕРШ (УПЕРШ), присл. У перший раз, першого разу. Вперше довелось мені серед народу бути в таку годину (Барв., Опов.., 1902, 124); [Павло:] Таке свіже личко, такі рівні брівки - уперше бачу!.. (Кроп., II, 1958, 376); Не живим, а мертвим довелося вперш його побачити мені (Гонч., Вибр., 1959, 298).