вплітати
ВПЛІТАТИ1 (УПЛІТАТИ), аю, аєш, недок., ВПЛЕСТИ (УПЛЕСТИ), ету, етеш, док., перех. 1. Плетучи, вкладати, увивати що-небудь у щось. - Як була я малою, то мені було не раз сниться, що моя мати чеше мені коси, вплітає червоні кісники (Н.-Лев., II, 1956, 174); Ти дав колючу гілочку тернову. Без жаху я в вінок її вплела (Л. Укр.. І, 1951, 142); // Встромляти, вплутувати руку, кігті і т. ін. у волосся, вовну тощо. Заятчук.. вплітає руку в задичавлений волоссям низ обличчя (Стельмах, Кров людська... І, 1957, 17); Гаврило, Підпарин тесть, вплів в сиву бороду жовтий кістяк руки (Коцюб., II, 1955, 98).
2. перен Вводити, вставляти що-небудь окреме, часткове в загальне, ціле, з'єднуючи з ним. Хоч без крутих слів не обходилося, отже, він так непримітно уплітав їх у свою розмову, мов золотар цяцькував персні дорогими камінцями (Мирний, III, 1954, 210); В пташиний легіт, що стояв над рікою, Катерина вплітала і свою пісню (Чорн., Визвол. земля, 1959, 144).
ВПЛІТАТИ2 див. уплітати 1.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вплітаю | вплітаємо |
2 особа | вплітаєш | вплітаєте |
3 особа | вплітає | вплітають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вплітатиму | вплітатимемо |
2 особа | вплітатимеш | вплітатимете |
3 особа | вплітатиме | вплітатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вплітав | вплітали |
Жіночий рід | вплітала | |
Середній рід | вплітало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вплітаймо | |
2 особа | вплітай | вплітайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вплітаючи | |
Минулий час | вплітавши |