всочуватися
ВСОЧУВАТИСЯ (УСОЧУВАТИСЯ), ується, недок., ВСОЧИТИСЯ (УСОЧИТИСЯ), иться, док., рідко. Те саме, що всотуватися. Кривава пляма ще довго всочувалась у пісок (Скл., Святослав, 1959, 617); Кров загиблих ще не цілком всочилась у землю (Довж., І, 1958, 388); * Образно. Від усієї тієї свіжості і прохолоди в тіло Антона всочилася якась іскриста, дзвінка і легка бадьорість (Вол., Озеро.., 1959, 141).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | всочуюся | всочуємося |
2 особа | всочуєшся | всочуєтеся |
3 особа | всочується | всочуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | всочуватимуся | всочуватимемося |
2 особа | всочуватимешся | всочуватиметеся |
3 особа | всочуватиметься | всочуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | всочувався | всочувалися |
Жіночий рід | всочувалася | |
Середній рід | всочувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | всочуймося | |
2 особа | всочуйся | всочуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | всочуючись | |
Минулий час | всочувавшись |