втопати
ВТОПАТИ (УТОПАТИ), аю, аєш, недок., ВТОНУТИ (УТОНУТИ), втону, втонеш, док. 1. без додатка. Те саме, що тонути. Сестриця не слухала, на кладку ступила; Кладочка схитнулась, сестриця втонула (Чуб., V, 1874, 202).
2. у чому. Загрузати, зав'язати (в багні, снігу і т. ін.). Ззаду, намагаючись не відставати, втопала в снігу баба Федора (Донч., III, 1956, 131); // Поринати, заглиблюватися в що-небудь м'яке. Гнат мовчав, пильно дивлячись на обличчя дружини, що втонуло в білій подушці (Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 308).
3. у чому, перен. Бути невидимим, зникати з очей. На схилі гори утопають в зелені садів невеликі одноповерхові будинки (Корн., Чому посміх. зорі, 1958, 5); Гарні краї ті далекі, В казковій втопають красі (Нех., Казки.., 1958, 62); Віюк устав і погупав знов у далекі печери, та швидко втонув у темряві (Фр., III, 1950, 138).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | втопаю | втопаємо |
2 особа | втопаєш | втопаєте |
3 особа | втопає | втопають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | втопатиму | втопатимемо |
2 особа | втопатимеш | втопатимете |
3 особа | втопатиме | втопатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | втопав | втопали |
Жіночий рід | втопала | |
Середній рід | втопало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | втопаймо | |
2 особа | втопай | втопайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | втопаючи | |
Минулий час | втопавши |