вужчати
ВУЖЧАТИ, ає, недок. Ставати вужчим. Провалля все вужчає. Страшно стає, наче під землею їдеш (Коцюб., III, 1956, 139); Там, де потік вужчав, на водопадах громадився страшний бурелом (Гончар, Дорога.., 1953, 68); Ліворуч, між дорогою і річкою, тяглась вузька смужка галявини, яка то вужчала, то розширялася (Томч., Готель.., 1960, 11).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вужчаю | вужчаємо |
2 особа | вужчаєш | вужчаєте |
3 особа | вужчає | вужчають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вужчатиму | вужчатимемо |
2 особа | вужчатимеш | вужчатимете |
3 особа | вужчатиме | вужчатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вужчав | вужчали |
Жіночий рід | вужчала | |
Середній рід | вужчало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вужчаймо | |
2 особа | вужчай | вужчайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вужчаючи | |
Минулий час | вужчавши |