вузловий
ВУЗЛОВИЙ, а, е. 1. У якому сходяться колії, шляхи тощо. На вузловій станції наш поїзд мав чимало стояти (Вас., II, 1959, 270); Вишгород був вузловим пунктом, через який ішли товари з півдня і півночі по Дніпру (Вісник АН, 8, 1949, 44).
2. перен. Головний, центральний. На початку XX століття вузловим пунктом усіх суперечностей імперіалізму і найбільш вразливою його ланкою виявилась Росія (До 40-річчя Вел. Жовтн. соц. рев., 1957, 7); Сучасність поетичного слова.. полягає, перш за все, в чуйності поета до головних, вузлових питань народного життя (Поезія.., 1956, 166).
3. техн. Стос. до вузла (див. вузол 1 7). Всі ремонтні роботи [в майстернях РТС] проводяться прогресивним вузловим методом (Рад. Укр., 13.XI 1960, 2).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | вузловий | вузлова | вузлове | вузлові |
Родовий | вузлового | вузлової | вузлового | вузлових |
Давальний | вузловому | вузловій | вузловому | вузловим |
Знахідний | вузловий, вузлового | вузлову | вузлове | вузлові, вузлових |
Орудний | вузловим | вузловою | вузловим | вузловими |
Місцевий | на/у вузловому, вузловім | на/у вузловій | на/у вузловому, вузловім | на/у вузлових |