від'їжджий
ВІД'ЇЖДЖИЙ, ого, ч. Той, хто від'їжджає.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | від'їжджий | від'їжджа | від'їждже | від'їжджі |
Родовий | від'їжджого | від'їжджої | від'їжджого | від'їжджих |
Давальний | від'їжджому | від'їжджій | від'їжджому | від'їжджим |
Знахідний | від'їжджий, від'їжджого | від'їжджу | від'їждже | від'їжджі, від'їжджих |
Орудний | від'їжджим | від'їжджою | від'їжджим | від'їжджими |
Місцевий | на/у від'їжджому, від'їжджім | на/у від'їжджій | на/у від'їжджому, від'їжджім | на/у від'їжджих |