відбивний
ВІДБИВНИЙ, а, е. 1. Яким що-небудь відбивають (у 1 знач.). Відбивний молот.
2. кул. Виготовлений биттям, січенням, розм'якшенням. Зрази відбивні - нарізають з м'яса верхньої і внутрішньої частини задньої ноги (Технол. пригот. їжі, 1957, 51).
3. спец. Стос. до відбиття (в 3 знач.). Яскравість об'єкта залежить від освітленості відбивної здатності його поверхні (Довідник фот., 1959, 55); // Який служить для відбивання світла, звуків і т. ін. Зображення попадають в очі за допомогою відбивних призм (Цікава фізика.., 1950, 265).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | відбивний | відбивна | відбивне | відбивні |
Родовий | відбивного | відбивної | відбивного | відбивних |
Давальний | відбивному | відбивній | відбивному | відбивним |
Знахідний | відбивний, відбивного | відбивну | відбивне | відбивні, відбивних |
Орудний | відбивним | відбивною | відбивним | відбивними |
Місцевий | на/у відбивному, відбивнім | на/у відбивній | на/у відбивному, відбивнім | на/у відбивних |