відбріхуватися
ВІДБРІХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДБРЕХАТИСЯ, ешуся, ешешся, док., розм. Виправдовуватися за допомогою брехні. Не буду вже нічим одбріхуватись, а тільки скажу, що я сама не знаю, як я могла так довго не писати до Вас (Л. Укр., V, 1956, 80); Дорогою разів зо три мене спиняли, а я все відбріхувалась та йшла (Шиян, Партиз. край, 1946, 106); Брехнею не відбрешешся (Номис, 1864, № 6796); Хівря не вміла ні одказати, ні одбрехатись (Григ., Вибр., 1959, 102).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відбріхуюся | відбріхуємося |
2 особа | відбріхуєшся | відбріхуєтеся |
3 особа | відбріхується | відбріхуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відбріхуватимуся | відбріхуватимемося |
2 особа | відбріхуватимешся | відбріхуватиметеся |
3 особа | відбріхуватиметься | відбріхуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відбріхувався | відбріхувалися |
Жіночий рід | відбріхувалася | |
Середній рід | відбріхувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відбріхуймося | |
2 особа | відбріхуйся | відбріхуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відбріхуючись | |
Минулий час | відбріхувавшись |