відбільник
ВІДБІЛЬНИК, -а, ч. Те саме, що відбілювач.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | відбільник | відбільники |
Родовий | відбільника | відбільників |
Давальний | відбільникові, відбільнику | відбільникам |
Знахідний | відбільник | відбільники |
Орудний | відбільником | відбільниками |
Місцевий | на/у відбільнику | на/у відбільниках |
Кличний | відбільнику | відбільники |