відгадувач
ВІДГАДУВАЧ, а, ч. Той, хто вміє що-небудь відгадувати (сни, думки і т. ін.). Відгадувач думок.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | відгадувач | відгадувачі |
Родовий | відгадувача | відгадувачів |
Давальний | відгадувачеві, відгадувачу | відгадувачам |
Знахідний | відгадувача | відгадувачів |
Орудний | відгадувачем | відгадувачами |
Місцевий | на/у відгадувачі, відгадувачу, відгадувачеві | на/у відгадувачах |
Кличний | відгадувачу | відгадувачі |