відгадько
ВІДГАДЬКО, а, ч., розм. Те саме, що відгадувач.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | відгадько | відгадьки |
Родовий | відгадька | відгадьків |
Давальний | відгадькові, відгадьку | відгадькам |
Знахідний | відгадька | відгадьків |
Орудний | відгадьком | відгадьками |
Місцевий | на/у відгадьку, відгадькові | на/у відгадьках |
Кличний | відгадьку | відгадьки |